У густому лісі, де дерева шепочуть стародавні легенди, стояв могутній Дуб. Його коріння глибоко проникало в землю, а крона тягнулася до неба, ніби хотіла доторкнутися до зірок. Дуб був старійшиною лісу, і всі звірі приходили до нього за порадою.

Одного разу до нього прибився мандрівник – юнак, який шукав загублений скарб свого роду – чарівний артефакт, здатний захищати від зла. Його прадід був великим воїном, але багато років тому зник у темних хащах.

Дуб, почувши цю історію, задумався й прошепотів:

— Твій прадід залишив щось важливе в моєму корінні.

Земля під Дубом почала тремтіти, і з-поміж коріння виринув загадковий предмет – витончений складений клинок із чорним і бронзовим відблиском. Він випромінював давню силу, і коли мандрівник узяв його в руки, то відчув тепло й упевненість.

— Це ніж твого пращура, — сказав Дуб. — Він виготовлений не людьми, а лісовими майстрами. Він не лише ріже, а й відчуває серце власника. Якщо ти будеш гідний – він захистить тебе. Якщо ж зіб'єшся зі шляху – стане непідйомним.

Мандрівник уклонився старому Дубу й вирушив у подорож. Попереду чекали випробування, але тепер у нього був не лише ніж, а й мудрість предків, яку він носив у серці.